До Харківського військового шпиталю з лінії фронту доправили військового, який 53 дні провів в окопі з обмороженими ногами. Як повідомляє “Думка”, про це розповіли у шпиталі Харкова. Лікарі зазначили, що з Купʼянського напрямку привезли піхотинця, який обморозив ноги ще в середині лютого. Жодна броньована техніка не могла доїхати до позицій для евакуації нерухомого бійця через обстріли. Сергія виносили побратими протягом тижня. Уперше він відчув обмороження 15 лютого, коли були сильні морози. Однак не зважив на це, оскільки через три дні почалася відлига, і їхню позицію затопило. “Десь 13 годин я черпав воду. А 18 лютого я помітив, що стопи сильно розпухли, і вже не міг ходити. З березня почав гнити. Евакуювати мене не могли через обстріли, погоду і відсутність заміни. Лише восьмий чоловік, який мав мене змінити, дійшов до мене. Ті, хто мали змінити, потрапляли під обстріли”, — розповідає Сергій. Йому 38 років, він пішов служити добровольцем у квітні 2022 року, за цей час був і в морській піхоті, і в розвідці, і в СЗЧ. На позиції під Купʼянськом, підрахувавши на лікарняному ліжку, він пробув рівно 120 днів. На жаль, врятувати стопи Сергія не вдалося — обмороження було занадто важким. “У квітні ми не очікували таких обморожень, але доставляють бійців з проблемами евакуації та логістики. Головне, що пацієнт живий. Обмороження у нього — третього і четвертого ступеня обох стоп з розвитком вологої гангрени та некрозів. Тому було прийняте рішення про ампутацію обох нижніх кінцівок на рівні нижньої третини обох гомілок”, — пояснює начальник відділення хірургічної інфекції та термічних пошкоджень шпиталю Володимир Купріянчук. Військові медики називають цю зиму значно важчою за попередні через велику кількість обморожень та їхню тяжкість, оскільки евакуація поранених з передової стає все довшою та важчою через розширення кілзони. “Ця зима дійсно була важчою для нас, оскільки температурний режим був суворішим, і, на жаль, час від отримання холодової травми до надання кваліфікованої допомоги збільшується. Поєднання бойової травми та холодової травми, особливо на фоні тяжкої крововтрати, зниження імунітету та поранення, призводить до швидкого прогресування холодової травми. У випадках, де у здорового організму можна було б зупинити процес, у військових, які тривалий час перебувають в обмежених умовах на передовій, ці процеси є незворотніми”, — зазначає провідний хірург харківського військового шпиталю Сергій Шипілов. Сергію попереду тривале лікування, реабілітація та протезування. Згадуючи, як і завдяки кому він вижив, піхотинець не може стримати сльози. Його виносили побратими протягом семи днів: “Перші 700 метрів мене ніс на руках “Скіф”, з яким я познайомився лише два тижні тому. Потім ще четверо несли, а потім — ще троє. Усі хлопці молодці, всім велике дякую”.